Каштан їстівний

Родина Букові (Fagaceae) Рід Каштан (Castanea) Батьківщина –  Західний Кавказ, Закавказзя,  Північне Середземномор'я

Середній вік дерев каштану їстівного становить 200–300 років, проте подекуди зустрічаються екземпляри діаметром близько 2,5 м, вік яких становить 600–800 років. Деякі каштани-довгожителі набагато перевищують вік 1000 років: були описані дерева до 26 м в обхваті. Відомий каштан Етни, що складався з п'яти стовбурів, мав 64 м в обхваті та вік 3000 років. Для бджіл чоловічі квітки каштана є джерелом пилку, а жіночі - нектару. Загалом з 1 га насаджень можна отримати 500–600 кг бурштинового меду. Проте він має рідку консистенцію, а іноді й гіркуватий смак, тому цінується не надто високо. Каштан їстівний дає високоякісну деревину: красиву, міцну, легку та довговічну. Дошки з каштана не гниють при підвищеній вологості, що високо цінується в субтропіках. З одного дерева можна отримати 100–200 кг плодів. З давніх часів їх використовують у їжу в сирому, смаженому, вареному або печеному вигляді. Свіже листя каштана використовують у народній медицині для лікування проносу, ран, кашлю; для фарбування тканин; в обмеженій кількості — для виготовлення лосьйонів. Через великий вміст вуглеводів каштани інколи переробляють на харчовий спирт, на Корсиці та в Швейцарії з них варять пиво, в Італії та Франції - виготовляють лікер. Крім того, плоди згодовують тваринам. В Їспанії, Південній Італії, на Корсиці особливо високо цінується м'ясо свиней, відгодованих виключно каштанами та жолудями. М'ясо таких тварин йде на приготування салямі.